Перейти к содержанию
Николаевский развлекательный форум
Авторизация  
Vladochka

про ОЕ

Рекомендуемые сообщения

Я заблукала в соснах, там де нас нема. Я вийшла заміж за весну. Мені боліло, так сильно і тонко, а я - сміялась. От налию собі бензину в каву, і буде мені вище неба...А потім знайду ластівку з твого міста і піду на дно в поїзді чужої любові, слухаючи сумну мелодію. дивлячись як сьогодні ти мій, а завтра для всіх і під таке знайоме ім. я налию тобі-собі вина з медом. Ти візьмеш моє життя, а я не буду здаватись без бою. Я заховаюсь в місті, де майже весна, де мешкає Союзі. Там ніколи не буває холодно, там я можу все тільки заради тебе. Я прийду з іншого життя, щоб ти був вільний. ти будеш з моїх губ пити зелений чай з жасмином і віддаси мені шматочок неба, де ти був. Заради нас на мінному полі зацвітуть фіалки. Я замовлю таксі і ми поїдемо туди, де сльози колишуться за вікном і там ми замовимо собі кавучай. Ти поясниш мені чому зупиняється час і наш телефон буде 911. сьогодні в очах твоїх я побачу небо і стану квіткою на твоєму плечі. Дякую тобі за те що ми стали невидимою сім’єю

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Ну, новый состав громко сказано. там из последних ( если можно так сказать) только Петька.

2Vladochka: никого не слушай, ОЕ рулят по-любому!

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Ну, новый состав громко сказано. там из последних ( если можно так сказать) только Петька.  

2Vladochka: никого не слушай, ОЕ рулят по-любому!

Особенно глубокоосмыслный текст

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

А я их вой честно терпеть не могу.

 

Сколько людей столько и мнений.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Тексты хорошие, музыка приятная... Меня прет под депресняк их послушать...

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

а не нравиться нечего слушать!!! ОЕ самые лучшие по крайней мере для меня. хочу на концерт!!!!!

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Ну, новый состав громко сказано. там из последних ( если можно так сказать) только Петька.

2Vladochka: никого не слушай, ОЕ рулят по-любому!

ну почему,ведь Милош и Дусик пришли в ое тож не очень давно.а про ое у меня много чего написано.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

кумарит однозначно!

а не нравиться нифиг писать.каждому свое, я слушаю то что мне нравиться...:cool:

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

ну почему,ведь Милош и Дусик пришли в ое тож не очень давно.

ну всё равно, они сравнительно давненько. считай с 2003-2004.

а про ое у меня много чего написано.

если не влом, скинь в личку) ;)

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

и немножко фанфиков,написаны не мной но мне понравились

У лісі...

Зранку прокинувшись від незрозумілого присмаку в роті Петро зрозумів, шо з ним учора було... Підійшовши до дзеркала, він якось сумно на себе подивився и сказав :” Нічаво, как-то вижєвєм...”. Він тільки нахилився, щоб вмитися чи принаймні почистити зуби, аж раптом задзвонив телефон. З того боку було чутно бадьорий голос Мілоша.”Прівєт, дружок! Ну шо, голова нє боліт? Я вот решил куда-то пойти, дома скучно сидєть. Есть только один вариант, и ответ должен бить только “ДА!”. Ми едем в лєс по гриби!!! Ми за тобой за едем через 30 мін”. Петя хотів шось сказать, але нахабний Мілош кинув трубку.

Вже через рівно 30 хвилин, під’їхав джип. И почав сингалити, да так довго і нудно, шо Петі просто прийшлося їхати. Коли він сів в машину, то не “обнаружил”Славика і Дусіка.

-Мальчікі, а где Вакарчук с Дусіком? - спитав Петя у хлопців.

Денис і Мілош розмовляли на дуже цікаву тему, тіпа того, коли вони разом поїдуть вибирати нові якісь прибамбаси для Луки та Тімурчика.

-Маличикі, где остальниє? - Петя підвищив голос.

-Та не орі ти так, ми все слишим, оні там ещё с 6 утра, палатку ставят, - сказала спокійно Милош.

Петро хотів освіжити дихання “Діролом”, бо так і не встиг почистити зуби, але пачку він вже вчора усью зжував.

-Хлопці, остановітєсь около магазина куплю себе “Дірол”, а то паршиво как-то во рту.

Вони зупинилися біля якогось ганделика, треба було купити шось поїсти. На Петю біжав з розпростертими руками...Марко. Виявляється він там вже не перший день.

-Знаєш, Петре, мені це місце більш подобається ніж “44”. Тут багато гарніх дівчат, - показує на дівчат(якщо їх можна так назвати), які стояли недалечко, Петро скривився и каже:

-А ми тут з мальчиками решилі побродіть по лесу...Грибочков пособірать..На белочек поглядеть.

-Ну як знаєте, - Марко помарширував до дівчат.

А тим часом в лісі, де знаходилися Дусік зі Славіком, які майстрували палатку, яку не виходило змайструвати. Відбувалось інше.

-Ти шо не відєшь, єто нє сюда всовиваєтся. Панель №3 должна входіть в №13, а ті шо тикаєш №3 в №8,- обурювався Славік.

-Да, все я прекрасно віжу, дорогой. Я просто не пойму зачем оно мне нужно. Ми тут уже больше 4 часов, а собрать простую палатку не можем., - спокійно відповів Ден.

-Так, усьо, я більше делать ніче не буду!,- голосно крикнув Славко і ехо розійшлося по усьому лісу.

Вони удвох сіли на простирадло, і чекали решту “Океану”.

Самим першим з машини вискочив Мілош, і пішов обіймати Славка та Дена, наче 100 років не бачилися. Петро побачив жалісну купу деталей, з яких намагалися змайструвати два “со-братья” палатку, і вирішив взяти ініціативу у свої руки. Митю згадав уроки виживання при тяжких умовах, і вже через хвилину палатка була готова.

-Ну шо будем делать?, - спитав Глінін.

-А давайте в пряткі поіграєм?, - запропонував оптимістичний Мілош.

-Ти шо ми же заблудімося , - заперечив Славік.

-А че можна!Не плохая ідея!, - сказав Дудко, похитавши головою.

-Тока давайте по новим правілам! Расказиваю. Ми ідем в разниє сторони, собіраем гріби, а кто первий кого-то увідет звоніт ему на моб, і ето означает, что тот кому позвонилі должен отдать свої гриби ілі че он там насобірал, і іті обратно к палатке!Тот кто виіграет...єто ми рєшим потом. Ну что?

Всі спочатку, якось кривилися, але що вже залишалось робити, як не грати в дурні придумані Петею ігри, приїхали ж все таки. Через хвилину палатка залишилася самотня, всі розійшлися. Першим задзвонив телефон у Мілоша!

-Ето не чесно! Почему я первий, может у меня ещё есть жизнь?, - намагався кричати Мілош, але Петя мовчав як партизан.

Але “живності”у Мілоша було не багато. Він по трохи почав розпаковувати пакети з ганделика, і шось там їв. Тільки він відкусив ковбаски кусочок приїшла смс з таким змістом: “ Серб, полож колбасу на место”. Петя мав очі скрізь, і не хотів, шоб змахлювали. До Мілоша згодом приєднався Денис, і їм удвох було вже не нудно, вони моглм годинами розмовляти про дітей. Але в цій тусовці Дену робить не було чого, хоча він і програв, він знайшов собі заняттячко, пішов збирати дрова, бо вечір вже на дворі, холодно, и жарених сосисочох захтілося.

-Слишишь Мілош?, - запитав Глінін, раптом перервавши захоплюючу розмову, і почав прислухатися.

-Нє, а шо?, - на тормозі спитав Мілош.

-Блін, чи то мне уже от барабанов уши заложило?, - посміхнувся Денис)

Раптом з кущів шось темне та велике почало потроху вилазити, лаючись різними матюками. Тоді Денис з Мілошем зітхнули з полегшенням, бо зрозуміли, шо це їхні.

Картина була просто жахлива. Славік з фінгалом під правим оком, Петя з підбитою бровою.Спираючись одни на одного, повзли до палатки. Мілош з Денисом підскочили синхронно, до Петра та Славіка, відповідно, спрацювали батьківські інстинкти, і почали питати, що да як?

-Пусть он говорит, - сказав Славко.

-Хорошо, ну ми же ігралі, а он говорит, что первий меня увідел! Первим увидел я его, я даже позвоніл...- не закінчив Петя і Вакарчук його пербив.

-Нет, я! Просто вспомнил, что денег на моб то нету!!! Когда начали іграть , я уже ніче не мог поделать, - зупинився Славік і чомусь так сумно опустив очі до низу. Глінін пригорнув його до себе.

Потім з лісу вийшов ще один “чудик”. Дров було багато, вистачить на цілу ніч!

-Блін, хлопці, как класно! Просто походіть, побродіть по лесу, подишать свєжим воздухом, посмотреть на зверюшек...- він продовжував розповідати, але всіх це так здивувало, що вони дивились на нього з такими лицями и не чули шо він там каже, слова не мали значення...лише дивний вираз фейсу Дусіка, наче всі його потреби тільки що задовольнили жіночки в віці 24-52 років!!

Потім він зупинився, дивлячись на хлопців, і всі дуже голосно заржали.

-Че-то мне хочеться чая,- сказал Славик,- ви не купілі?

-Неа...- сказал Денис.

-Спокуха, братуха, с вамі супер-пупер шеф-повар і мастер по чаям с чого попало, что есть под рукой. – з ентузіазмом сказав Дусік.

Через п’ять хвилин, на вогнищі жарилися пахучі сосиски, в кружежках плавали якісь палки та листя, так званий шедерв Дусіка, але було смачно.Вони розмовляли цілу ніч, і не могли зупинитися, сміялися, танцювали співали. Це саме те, що потрібно було “Океану”за останній час, просто відпочити в гарному колі друзів, адже вони дуже люблять одне одного, бо без любові не було б такої чудової музики!!!

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

иногда слушаю

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

а я не слушаю

и вам не советую уши портить

каждый слушает то что ему нравиться и у тебя нет абсолютно никакого права засуждать чьито интересы или навязывать свои советы.а тебя не нравиться.так не засоряй тему!!!!!!

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

каждый слушает то что ему нравиться и у тебя нет абсолютно никакого права засуждать чьито интересы или навязывать свои советы.а тебя не нравиться.так не засоряй тему!!!!!!

v to zge samoe vremja kazgdyj imeet pravo, vyskazatsa :)

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на другие сайты

Для публикации сообщений создайте учётную запись или авторизуйтесь

Вы должны быть пользователем, чтобы оставить комментарий

Создать учетную запись

Зарегистрируйте новую учётную запись в нашем сообществе. Это очень просто!

Регистрация нового пользователя

Войти

Уже есть аккаунт? Войти в систему.

Войти
Авторизация  

×